неділю, 13 квітня 2014 р.

На крилах думок

Повертайте журавлі додому,
Бо на вас чекатимуть завжди.
У житті підстерігає втома,
Та домівки не забудеш ти.
Поки ще малі і біля мами,
То вона лиш припаде до ніг.
Але в світ вона не піде з вами,
Хоч і проведе аж до воріт.
Й ніби журавлі із отчого порогу
Розлетяться діти хто-куди.
Батько їх охрестить на дорогу,
Але очі скажуть: "Погости!"
Та журавель кожен рік вертає,
Прилітає до свого гнізда.
"Ти коли приїдеш?" "Я не знаю..." -
 Ось такою відповідь була.
Тож, як журавлі вернуться знову,
Ти прилинь на батьківський поріг.
Повертайте, журавлі, додому!
Батьки живі! Так згадайте їх!